Розвиток творчих здібностей учнів на уроках української мови та літератури

Зміст

Вступ…………………………………………………………………………..2с.

1. Технологія досвіду…………………………………………………………6с.

1.1. Реалізація індивідуальних можливостей учня через творчість………6с

1.2.Проблемні ситуації як засіб розвитку творчих здібностей учнів……..8с.

1.3.Використання інтерактивних технологій……………………………….9с.

1.4. Розвиток творчих здібностей учнів через застосування зорових схем-опор…………………………………………………………………………...16с.

1.5.Роль самостійної роботи у розвитку креативності учнів……………..21с.

1.6.Науково-дослідницька діяльність учнів………………………………..23с.

1.7.Методи навчання на уроках української літератури , які формують  творчу особистість ……………………………………………………………25.

1.8. Позашкільна діяльність у розвитку творчих здібностей учнів ………30с.

2.Результативність методичної та педагогічної діяльності вчителя і навчальних досягнень учнів…………………………………………………33с.

3. Висновки……………………………………………………………………35с.

4.Список використаної літератури…………………………………………..37с.

5. Додатки……………………………………………………………………. 38с.

6. Фоторепортаж педагогічної та методичної діяльності…………………96с.

Вступ

« Одним із найбільших скарбів , які успадковує кожний народ від своїх предків, є його рідна мова. Мова ця – то дзеркало душі народу , то святиня ,з котрою зв»язана  не тільки минувшість, а й будучність народу, і його повага в світі», - писав М.Подолинський. Українська мова  є державною мовою нашої  держави. Для більшості моїх учнів вона є також і рідною. Рідна мова єднає сучасні покоління з попередніми й прийдешніми в єдине нерозривне ціле. Вона національна святиня , скарбниця  духовних надбань народу, запорука його подальшого культурного прогресу. Як навчальний предмет українська мова виконує ряд важливих освітніх функцій. Зокрема, вона є об’єктом пізнання, осмислення  її  як соціального феномена. Рідна мова є засобом спілкування та самовираження особистості.

В період бурхливого науково-технічного розвитку, швидкого росту наукових знань і їх широкого застосування у виробництві однією з головних задач навчання стає розвиток творчого мислення, пізнавальних здібностей учнів, вміння самостійно поповнювати знання. Розв'язання цієї задачі органічно пов'язано з активізацією навчання, з розробкою систем методів і прийомів навчання, які спрямовані на формування пізнавальної активності учнів, засвоєння ними навчального матеріалу, розвиток інтелектуальних здібностей учнів і вміння працювати з сучасною технікою. Це означає, що розвиток змісту і організація процесу навчання повинні здійснюватись на основі діяльнісного підходу і гуманітаризації процесу навчання. Це, крім іншого, означає, що в методиці повинен бути здійснений кардинальний перехід від інформаційно-пояснювального підходу, орієнтованого на передачу готових знань, до діяльного підходу, спрямованого не тільки на засвоєння знань, а на розвиток пізнавальних сил і творчих здібностей учнів, на розвиток і виховання так званого "планетарного мислення". Адже діяльність є основним фактором розвитку і самовизначення особистості. На розвиток творчих здібностей учнів орієнтують всі відомі європейські освітні центри.

Актуальність досвіду:

§  Формує  креативну особистість;

§  Розвиває творчі здібності учнів;

§  Допомагає зробити кожен урок словесності цікавим;

§  Дає змогу досягти творчої співпраці вчителя та учня.

Мета  дослідження: дослідити, уточнити й обґрунтувати особливості розвитку творчих здібностей учнів на уроках  української  мови та літератури.

Гіпотеза дослідження: передбачається, що навчання за допомогою використання сучасних  технологій і  активних методів навчання  сприятиме творчому розвитку учнів. 

Об'єкт дослідження:

Розвиток творчих здібностей учнів  на уроках української мови та літератури.

Предмет дослідження:

використання сучасних  технологій та методів навчання як засобу розвитку  творчих здібностей учнів на уроках  української мови та літератури. 

Науково – теоретична база досвіду.

Проблема творчості стала в наші дні самою актуальною, тому що саме творчі люди створюють нове, неповторне у всіх сферах людської діяльності. Розвиток креативності учнів в процесі шкільного життя та подальшого навчання у ВУЗі здобуває одне з найважливіших значень.

Слово «творчість» в останні десятиліття входить до множини найбільш вживаних слів фахівцями різних галузей. Але, як свідчить практика, використовується воно не завжди коректно. Очевидно, що проблема розвитку творчих здібностей учнів не може бути розв'язана без чіткого розуміння поняття творчості.

Генезис поняття творчості:

У психологічній літературі відмічаються перші спроби створення теорії творчості. В часі вони припадають на межу між XIX та XX століттями. Одним із перших авторів теорії творчості був С. О. Грузенберг.

В наш час поняття творчість є категорією цілого ряду наук: філософії, психології, педагогіки та ін.

У Філософському словнику дається таке означення творчості: "Творчість - процес людської діяльності, що створює якісно нові матеріальні і духовні цінності".

Звідси виходить, що лише завдяки творчій діяльності людей можливий розвиток науки, техніки, мистецтва, освіти, державності і всього іншого. Саме завдяки творчості можливий будь-який прогрес.

Психолог А. Г. Спіркін розглядає творчість як "мислительну і практичну діяльність, результатом якої є створення оригінальних, неповторних цінностей, встановлення нових фактів, властивостей, закономірностей, а також методів дослідження і перетворення матеріального світу та духовної культури...". Як бачимо, дане визначення творчості вже прямо стосується вищого (творчого) рівня пізнавальної та наукової діяльності.

"Творчість, - пише М. М. Амосов, - це створення нових моделей та втілення їх через функціональну активність в матеріальні речі або ж у матеріальні моделі - книги, малюнки і т. д".

Н. Роджерс, яка займається експресивною терапією, прагнення людини творити пояснює тим, що "творчість подібна волі, спробувавши її одного разу, ти вже ніколи більше не зможеш жити без неї. Це трансформуючий , цілющий процес. <... > Коли накладаються обмеження на нашу творчість, ми хворіємо, стаємо напруженими, тупіємо".

У сучасних умовах проблемі творчості і творчих здібностей особистості приділяють увагу педагоги, соціологи, психологи. Вітчизняні психологи переконливо довели, що задатки творчої здібності властиві будь-якій людині, будь-якій дитині. Не менш важливим є висновок психолого-педагогічної науки про те, що творчі здібності необхідно розвивати з раннього віку. Якщо ж дитину з перших років не привчати до творчої діяльності, то втрати від цього важко буде виправити в наступні роки. Отже, розвитку творчих здібностей дітей слід приділяти увагу з раннього дитинства. Над проблемою розвитку творчих здібностей працювали багато науковців. Різні аспекти цього питання розглядалися у працях Л. Виготського, Г. Костюка, Т. Кудрявцева, Л. Леонтьева, А. Пономарьова, М. Левітова, В. Сидоренка.

Учені стверджують, що найбільш сприятливі умови для розвитку творчих здібностей створюються у процесі праці. Основна праця дітей – навчання. Цілком закономірно, що для виховання в учнів творчих рис їх навчання треба зробити творчим. На жаль, у  сучасній  школі ще й досі переважає репродуктивне навчання. Цей процес часто являє собою передачу інформації від учителя до учнів. Учитель подає готові знання, а учні пасивно їх запам’ятовують, і чим точніше на наступних уроках вони відтворюють одержані в готовому вигляді знання, тим краще вони „ встигають ”. Але репродуктивно набуті знання й уміння не знаходять застосування на практиці. Учителі рідко залучають дітей до розв’язання творчих задач, створюють проблемні ситуації, організовують творчі експерименти.

Процес навчання у школі має бути спрямований не тільки на набуття учнями певних знань та вмінь, а й на формування в них інтересу і здібностей до певної діяльності, зокрема навчальної. На уроках з української мови та літератури  до того ж здійснюється підготовка школярів до вибору професії, трудової діяльності взагалі. Учні мають постійно вчитися застосовувати на практиці свої знання і вміння.

Напрямки діяльності:

    Реалізація індивідуальних можливостей учня через творчість;

    Застосування проблемних ситуацій ;

    Застосування на уроках зорових схем – опор;

    Використання інтерактивних , проектних технологій;

    Робота з обдарованими та здібними учнями;

    Створення на уроках здорової конкуренції.

Технологія досвіду. Сучасна концепція освіти орієнтує учителя на формування особистості учня. Звідси випливає, що підходи до вивчення рідної мови та літератури і засоби навчання мають обиратися таким чином, щоб стимулювати учнів до виконання активної творчої мовленнєвої, розумової, інтелектуальної, емоційної, естетичної, моральної, духовної діяльності.(додаток 1,2)

1.1.Реалізація індивідуальних можливостей учня через творчість.

Урок є цілісною системою , кожному з них відповідає своя методика.

Безперечно, вагоме значення у системі роботи з формування обдарованої дитини має  особистісно зорієнтований урок, на якому учитель створює умови для самореалізації, самоактуалізації учня, витримує єдність методичних компонентів (інтерактивних методик, методу проектів, діалогізації навчального процесу,  застосовуючи індивідуальні, групові, парні форми роботи), що забезпечує мотивацію навчальної діяльності учнів, дає змогу визначити і виразити  кожному із них власні потенційні можливості. На уроці відбувається все найголовніше: навчання, формування ідеалу, виявлення здібностей дитини та спрямування їх розвитку.

       Отже, урок є ключовим компонентом у діяльності  учителя, спрямованій на творчий розвиток здібного учня, бо саме на уроці відбувається все найголовніше: здійснюється навчання, у процесі якого виявляються й розвиваються здібності дитини, виховується ціннісний ідеал, формується  прагнення до самостійного пошуку.

           Варто пам’ятати, що саме на уроках обдарована дитина отримує важливу самоосвітню компетенцію, яка виховує внутрішню дисципліну, відсутність страху перед аудиторією, будь-якою роботою, вміння само організуватися , планувати свою діяльність, обирати власні способи вирішення проблем і давати об’єктивну самооцінку своїм здобуткам. На навчальних заняттях відбувається і перше виявлення творчого потенціалу обдарованої дитини, з'являється  зацікавленість предметом, що потім приведе її до відповідної наукової діяльності. Саме на уроках та готуючись до них учні проводять перші міні-дослідження, набувають перші навички самоконтролю на основі введення учителем у структуру заняття ситуацій самооцінювання і взаємооцінювання. Та й індивідуалізовані домашні завдання стимулюють такого школяра  до роботи з різними джерелами інформації .

Основною формою навчання учнів у сучасній школі є урок. Але «У самій сутності уроку відбулася справжня революція, ще до кінця неусвідомлена педагогами» (В.Шарко). Сьогодні звичайними стали для моїх учнів уроки-конференції, уроки-подорожі, семінари, прес-конференції, уроки-суди, екскурсії, диспути, інтелектуальні ігри. Мій урок української мови і літератури – сучасний. Він характеризується гнучкою та варіативною структурою, гармонійно поєднує пізнання, практичну діяльність і спілкування вчителя й учня, забезпечує його розвиток і самостійність.

Мені, як учителеві української мови і літератури у процесі навчальної і виховної діяльності неважко визначити такі характерні особливості обдарованої дитини:

·        багатий словниковий запас, лідерство у спілкуванні із однолітками, володіння  значним обсягом інформації (компетентність);

·        різносторонність інтересів (її цікавить практично все – звідси й надзвичайна допитливість);

·        високий рівень запам’ятовування (вміння коротко, чітко і ясно викласти відому інформацію),  легкість самого процесу пригадування;

·        наполегливість і постійність, рішучість і впертість (такі риси характеру обдарованій особистості вкрай необхідні під час виконання завдань, розв’язання складних проблем);

·        упевненість у своїх силах і здібностях, повна незалежність від дорослих;

·        відчуття власної цінності (здатність до самоаналізу, терпиме ставлення до критичних зауважень, незалежність у висловленні думки);

·        творчі здібності (здатність гарно малювати, складати вірші, прозові твори, моделювати, танцювати  тощо).( додаток 3,4)

         Розробляючи моделі уроків, я виходжу з того, що дитина має вивчати мову не як збірник правил, а як продукт власної духовної  та інтелектуальної діяльності. Тому своїм головним завданням на уроках мови я бачу розвиток у дітей природного дару володіння мовою, намагаюся вчити їх слухати себе, вслухатися в себе. Така робота вимагає індивідуалізації. Індивідуальний підхід до кожного учня передбачає рівне доброзичливе ставлення  як до учнів  обдарованих, так і до тих, кому навчання  дається важче.

1.2 Проблемні ситуації  як засіб розвитку творчих здібностей учнів.

Для розвитку в учнів творчих здібностей учитель повинен максимально активізувати їх розумову діяльність. Проблемні ситуації є одним з важливих засобів формування і розвитку творчих здібностей учнів. Для цього необхідно згадати раніше засвоєні та придбати нові знання та вміння, ліквідувати невідповідність між науковими та практичними знаннями й уміннями. На своїх уроках використовую  проблемні ситуації  для розв’язання яких учням необхідно застосовувати набуті знання та вміння в нових конкретних умовах. Цей методичний прийом надає можливість дітям вчитися самостійно формулювати думку, відстоювати її, вести діалог із вчителем та товаришами, знаходити вихід з проблемної ситуації, дозволяє залучати до розв’язання проблеми весь клас. Тобто учням необхідно вибрати з набутої системи знань ті, які дозволять успішно вирішити поставлену задачу. Аналіз проблемної ситуації, використання раніше засвоєних та нових знань (довідкова література) дозволяє учням успішно розв’язувати проблемні задачі, а отже, розвивати їхні творчі здібності.

1.3. Використання інтерактивних , проектних технологій.

Інтерактивні технології кооперативного навчання.

Одним із кроків підвищення ефективності уроку та розвитку творчих здібностей учнів  є впровадження інтерактивних технологій навчання.

Інтерактивні технології кооперативного навчання

Робота в парах

Розвивають навички спілкування в групі, вміння висловлюватись, критично мислити, переконувати, вести дискусію, сприяють активному, ґрунтовному аналізу та обговоренню нового матеріалу з метою його осмислення, закріплення та засвоєння

Ротаційні (змінювані трійки

Два-чотири-всі разом

«Карусель»

Робота в малих групах        

«Акваріум»

«Діалог»

«Синтез думок»

«Коло

 Інтерактивні технології колективно – групового навчання передбачають одночасну спільну (фронтальну) роботу всього класу .

Інтерактивні технології колективно-групового навчання

Мікрофон

Броунівський рух

Мозковий штурм

Мозаїка

Аналіз ситуації

Дерево рішень

Дають можливість грунтовніше працювати над формою висловлювання власних думок, ідей, порівнювати їх з іншими. Допомагають  подолати стереотипи, вільніше висловлюватися, відпрацьовувати вміння говорити коротко, але по суті й переконливо.

 

Технології ситуативного моделювання.

Модель навчання у грі – це побудова навчального процесу за допомогою включення учня в гру.

Арсенал інтерактивних ігор досить великий, але найбільш поширений з них є моделюючий.

Забезпечують максимальну свободу інтелектуальної діяльності, спонукають до розв’язанння проблемної ситуації, виховують відповідальність за прийняте рішення, формують навички співробітництва, надають можливість висловлювати свої думки

Рольова гра

Інсценізація

Драматизація

Проведення конференції

Інтерактивні технології ситуативного моделювання

Отже, завдяки ефекту новизни та оригінальності інтерактивних методів при правильній їх організації зростає цікавість до процесу навчання.

На мою думку, особлива цінність інтерактивного навчання в тому, що учні навчаються ефективній роботі в колективі. На жаль, навіть старшокласники часто не мають цих навиків (це помічає кожен педагог-практик), коли відбувається підготовка до якогось позакласного заходу і починаються "цікаві" процеси в колективі: спочатку всі претендують на роль лідера, а коли доходить до реального продукування ідей і їх  втілення в життя, клас стає пасивним і всі чекають на зовнішнє керівництво. У  слабкоорганізованому класі колектив відразу пасивний, керівника доводиться призначати "згори", але обов’язково знайдеться "непокірний". Тобто не відбувається нормального процесу розподілу ролей, взаємодії, прийняття рішень та їх виконання. Учні не здатні, оскільки не вміють, а не вміють тому, що їх не навчили співпрацювати. А саме ці навички будуть корисними і постійно застосовуваними в дорослому житті. При правильному, спланованому і систематичному застосуванні інтерактивних методів цю проблему можна розв’язати.

Що стосується впровадження даних технологій на уроках мови в 5 – 6 класах, то я, звичайно, використовую не весь їх спектр, а тільки найдоступніші, найзрозуміліші для учнів. Це такі технології як «Мікрофон», «Мозковий штурм», робота в парах, «Навчаючи – учусь», «Метод ПРЕС», «Займи позицію», «Незакінчене речення».

Наприклад, інтерактивну технологію «Мікрофон» використовую на етапі мотивації навчальної діяльності. Учні мають уявити, що працюють з мікрофоном (ручка, олівець) і, передаючи його один одному, висловити власну думку про те, чого вони очікують від уроку (що дізнатися, чого навчитися, що пригадати), виходячи з теми.

У такий же спосіб проводжу етап підсумку уроку, поставивши до учнів питання : Чи досягнута мета уроку? Чи довідалися вони щось нове? Чи збагатили свої знання, словниковий запас тощо? Чи сподобався урок? Чим?

Інтерактивну технологію «Метод ПРЕС» застосовую, якщо потрібно  учням довести і обґрунтувати свою точку зору, відповідаючи на питання за схемою:

1)                                    Я вважаю,…

2)                                    Тому що …

3)                                    Отже,

Цю ж технологію можна застосовувати і під час підсумків уроку, коли перед учнями стоїть питання:

-         Чого не вдалося досягти на уроці?

-     Що було особливо вдалим?

       Наприклад,вивчаючи в 5 класі правопис префіксів з-, с- , використовую для актуалізації опорних знань з теми інтерактивну технологію «Мозковий штурм» :

-         Якого правила стосується сполучення слів «кафе птах»?

-         Сформулюйте це правило.

-         Наведіть приклади слів на це правило.

На етапі формування вмінь і навичок використовую інтерактивну технологію «Займи позицію». Наприклад, у 6 класі при вивченні теми «Групи прикметників за значенням» кожен учень витягає аркуш з    написаним на ньому прикметником. На дошці – у різних місцях – аркуші з написами: «якісні», «відносні», «присвійні». Кожен учень повинен підійти до відповідного аркуша, назвати свій прикметник і обґрунтувати свій вибір.

Використовуючи на уроках дані технології, я побачила певний результат: учні не лише засвоюють знання, але й розуміють, вчаться їх застосовувати, аналізувати, синтезувати, оцінювати. Тобто, така робота сприяє дуже високому рівню активності учнів, що, на мою думку, є результатом того, що головним джерелом мотивації навчання стає інтерес самих учнів.

Мені ж, як учителю, використання таких технологій дає змогу розв’язувати ряд завдань: пропонувати свою точку зору з позиції наукового знання, а не змушувати схилятися до моєї думки, розвивати критичне мислення школярів, навчити бачити помилки або логічні порушення у твердженнях інших учнів, уміти арґументувати власні думки, змінювати їх, якщо вони невірні тощо.

Також мені допомагають сприяти підвищенню пізнавальної діяльності, мотивації учнів 5 – 6 класів до вивчення мови ігрові завдання, які я намагаюся використовувати на своїх уроках частіше (якщо це вмотивовано типом уроку, його завданнями), тому що вони, у поєднанні з іншими формами роботи, сприяють глибшому засвоєнню знань, індивідуалізації навчання, визначенню рівня сформованості вмінь і навичок учнів, розвивають пам’ять, увагу, вміння аналізувати, порівнювати мовні явища. До того ж, школярів цього віку лінгвістичні ігри певною мірою активізують.

Крім того, використання ігрових завдань сприяє розвитку мислячої особистості. По-перше, такі завдання здебільшого є пошуковими. Вони ставлять учня перед необхідністю самостійно знаходити шляхи розв’язання, а отже, розпізнавати, аналізувати мовні факти, зіставляти їх і формулювати висновки. А це розвиває творчі здібності школяра, увагу, ініціативність. По-друге, робота з ігровими завданнями створює позитивну мотивацію навчання, пробуджує бажання знати. По-третє, самостійно відкриваючи для себе певні мовні явища, учень дістає задоволення, впевненість у своїх здібностях, що зумовлює самореалізацію особистості.

Досягненню вищезазначених завдань і цілей уроку сприяють цілий спектр лінгвістичних ігор, які я використовую на уроках мови у 5 -6 класах: кросворд, вікторина, аукціон, мовний конкурс, лінгвістична загадка, лінгвістична задача, «Сходи», «Перехрестя», ребус, «Ти – редактор», «Зайвина», «Спіймай помилку», «Вірю – не вірю», «Визбирувач», «Сортування», «Найрозумніший», «Мовна дуель», «Останнє слово – за тобою», «Хто швидше», «Лінгвоестафета», «Ти – учитель», тощо.

Ігрові завдання я використовую на різних етапах уроку, тому що вони дають можливість і активізувати увагу учнів, і відпрацювати засвоєні знання, і зняти напруження, і підвищити продуктивність роботи.( додаток 5)

Крім того, використовую в 5 – 6 класах нетрадиційні уроки: мовний турнір, брейн-ринг, урок-змагання, урок-подорож, урок-вікторина, урок-дослідження, урок-казка тощо, які також зацікавлюють учнів і підвищують рівень пізнавальної діяльності і мотивації до вивчення рідної мови. Ретельно готуюсь до кожного уроку, продумуючи хід заняття, добираючи ефективні методи та прийоми. Допомагають у цьому сучасні технології. (додаток  6 )

Уміле застосування інноваційних форм роботи , а саме  робота в групах, на мою думку,  дає мені змогу успішно розв`язати поставлені питання.Для цього визначила такий алгоритм:

ü визначити рівень підготовленості класу до сприйняття тієї чи іншої технології;

ü провести достатню попередню підготовку;

ü забезпечити послідовність в освоєнні учнями певних прийомів роботи;

ü дати учням інструктивні матеріали. (додаток 7)

У своїй роботі я намагаюся застосовувати оптимальні інтерактивні технології, які б проектували креативні якості особистості учня: фантазію, натхнення, ініціативу, нестандартність, непересічність, наявність власної точки зору.   Саме здатність осмислювати виучуване, виділяти основне сприяє виробленню вмінь свідомо застосовувати знання на практиці.

Вивчаючи в 5 класі тему «Правопис і та и в основах слів іншомовного походження», при поданні нової інформації використовую інтерактивну вправу «Ажурна пилка».(додаток 8)

Вивчаючи в 5 класі тему «Правила вживання апострофа», при закріпленні навчального матеріалу проводжу роботу в групах, яка передбачає відгадування кросворда та виконання вправ-ігор «Третє зайве» і «Фонетичні загадки».( додаток 9)

При вивчені в 7 класі «Повторення, узагальнення й систематизація вивченого про дієприслівник як особливу форму дієслова» роботу в групах проводжу диференційовано, що дає можливість кожному учневі відчути себе рівним серед рівних.( додаток 10)

З метою закріплення орфографічних та пунктуаційних навичок використовую різні види диктантів: дубль-диктанти, розподільні акродиктанти, диктанти з «ключем», коментовані диктанти, диктанти-тести, самодиктанти, програмовані диктанти та інші.(додаток 11)

Але у процесі застосування інтерактивних  технологій  в мене постійно виникали різні проблеми та труднощі. Вважаю за доцільне їх навести, щоб показати практичну сторону інтерактивного навчання.

Отже, типові проблеми:

Головна проблема: учень часто не має (!) власної думки, а якщо й має, боїться висловлювати її відкрито, на весь клас. Самі учні пояснюють це так: “У нас рідко запитують власну думку ”, “ Чи цінна моя думка?”, “А раптом вона не співпаде з думкою вчителя чи колективу?”, “ Вона суперечить думці учня, що має в класі авторитет з цього предмету ” тощо.

Часто школярі не вміють слухати інших, об’єктивно оцінювати їх думку, рішення.

Учень не готовий у процесі обговорення змінювати свою думку, іти на компроміс.

Учням важко бути мобільними, змінювати обстановку, методи роботи.

Труднощі в малих групах: лідери намагаються “ тягнути ” групу, а менш підготовлені учні відразу стають пасивними.

Часто трапляється висловлення відверто антисуспільних думок з метою завоювання “ авторитету ”, привертання уваги. При обговоренні замість аргументувати свою думку, учень починає демагогію: “ Ви ж самі сказали, цінною є кожна думка, а я так думаю й Ви мене не переконаєте!”

Для того, щоб подолати складності застосування окремих інтерактивних технологій і перетворити їхні слабкі сторони в сильні, треба пам'ятати:

ü Інтерактивна взаємодія потребує певної зміни всього життя класу, а також значної кількості часу для підготування як учням, так і педагогу.

ü Для ефективного застосування інтерактивного навчання, зокрема, для того щоб охопити весь необхідний матеріал і глибоко його вивчити, треба старанно планувати свою роботу.

Як показали результати, після запровадження цих методів у моїй роботі відбулися наступні зрушення:

учні набули культури дискусії;

виробилося вміння приймати спільні рішення;

поліпшилось уміння спілкуватися, доповідати;

якісно змінився рівень сприйняття учнями української літератури – він набув особистісного сенсу, замість “ вивчити ”, “ запам’ятати ” стало “ обдумати ”, “ застосувати ”;

якісно змінився рівень володіння головними мисленнєвими операціями – аналізом, синтезом, узагальненням, абстрагуванням. 

1.4. Розвиток творчих здібностей учнів через застосування  зорових схем - опор

Кожен педагог стикається на уроках з проблемою участі в уроці  всіх учнів. І я неодноразово переймалася   питанням  - як оживити урок, підтримати інтерес до предмету?

Одним із видів такої роботи може бути подання навчального матеріалу за допомогою опорних схем . ( додаток 12)

Мета    цієї     технології     відповідає всім    сучасним      вимогам

 

Важливість цієї технології для мене полягає у:

 

Під час проведення уроків української мови  використовую такі опорні схеми, що містять головні теоретичні відомості і факти, об’єднують у систему розрізнені поняття та явища і подають їх учням у сконцентрованому вигляді, активніше включають зорову пам’ять. Це полегшує розумову діяльність, сприяє об’ємному і швидкому засвоєнню теоретичного матеріалу, вказує шлях до практичного його застосування. Робота за схемами дає змогу забезпечити стислий виклад і зображення основних положень нового навчального матеріалу, чітке визначення основних його ідей, допомагає школярам зорієнтуватися у процесі самостійного вивчення окремих тем.

   Опорні схеми , на мій погляд, не тільки урізноманітнюють форми проведення уроків, роблять їх такими, що легше запам’ятовуються , емоційними, а й розвивають логічне мислення учнів, сприяють глибокому і послідовному засвоєнню матеріалу, служать підмогою в практичній діяльності учнів для закріплення умінь і навичок, розвитку мовлення.

Учні й самі із задоволенням пробують складати опорні схеми, багато з них я використовую в роботі. З досвіду роботи знаю, що систематичне і цілеспрямоване використання опорних схем на уроках мови здатне не тільки закласти певний рівень знань, а й добре розвиває пам'ять, мислення, увагу.  Ці якості останнім часом недостатньо розвинені  у більшості учнів.
Вимога уникати в схемі зайвих слів, непотрібної інформації ні в якому разі не перешкоджає включенню в неї матеріалу, що має важливе значення для засвоєння поточної навчальної інформації.
    Отже, схема як засіб наочності в навчанні є не стільки ілюстрацією, яка дається паралельно з усним чи письмовим викладенням матеріалу, скільки ключем до вирішення практичних завдань, схема активізує не лише пізнавальну, але й розумову діяльність учнів, тим самим мотивуючи учня, роблячи його успішним .

Використання схем сприяє глибшому засвоєнню знань ще й тому, що вивчення програмового матеріалу лише за підручником має обмежені можливості багаторазового повторення.

За узагальнювальною ж схемою можна повторити основні положення теми на уроці приблизно п’ять разів, а саме під час:

Отже, опорні схеми дають можливість розвивати аналітичне, творче мислення школярів і водночас економити час у процесі вивчення та повторення матеріалу.    

         Робота зі схемою вчить умінню виділяти головне в досліджуваному матеріалі, сприяє розвитку логічного мислення учнів, формує вміння в конкретному лінгвістичному факті бачити мовну закономірність.
 Схема залучає простотою складання (це може зробити кожен учитель і часом учень) і простотою застосування, оскільки знайомити з нею можна учнів за допомогою класної дошки, комп'ютера, інтерактивної дошки, а для цього не потрібно спеціального часу, як на виготовлення деяких інших посібників.
Схема доречна на різних етапах навчання: при введенні нового поняття, знайомстві з орфографічним правилом, при відпрацюванні, закріпленні і повторенні навчального матеріалу.
    Усвідомлене застосування теоретичного матеріалу, що міститься в опорних схемах, приходить до школярів не відразу. Потрібна ретельно обміркована робота, яку краще всього починати ще з п'ятого класу. Щоб полегшити цю роботу, пропоную школярам вести спеціальні зошити, які містять теоретичні відомості, схеми, опорні конспекти. Саме опорна схема  віддалено нагадує алгоритм, але на відміну від нього є гранично спрощеним, лаконічним записом, який навіть п'ятикласники,які не вміють писати швидко, перепишуть за дві-три хвилини.
При виконанні тренувальних завдань вдома і в класі учні в міру необхідності звертаються до схеми. Надалі вже в 6 класі знову доведеться повернутися до первісного запису і внести в неї додатки і так до 11 класу.
Систематична робота зі схемами, складання їх за безпосередньої участі самих учнів призводить до того, що на певному етапі навчання вони вже можуть самостійно, спираючись на схеми, викласти той чи інший лінгвістичний матеріал. Спочатку з таким завданням справляються тільки сильні учні, потім ініціативу проявляють і більш слабкі.(додаток  13)

Досвід роботи показує, що найбільш поширеними у використанні опор є такі типи уроків:

v Урок засвоєння нових знань.

v Урок осмислення та усвідомлення знань.

v Урок формування умінь і навичок.

v Урок контролю та корекції знань.

v Урок розвитку зв’язного мовлення.

v Урок аналізу письмових робіт.

Так , наприклад, доречним буде використання схем і опорних конспектів при вивченні теми «Фонетика» . Починаємо складати схеми  у 5 класі, а поглиблюємо і закріплюємо матеріал ,що супроводжується опорними конспектами, у 10 класі . В 11 класі при підготовці до ЗНО ці конспекти стають у пригоді.

Плюси використання даної технології

Представлені опорні схеми  - результат довгої  аналітичної роботи. Вони спрощують подачу матеріалу і в той же час:

v  Систематизують знання;

v  Узагальнюють накопичені знання;

v Істотно полегшують процес засвоєння складних теоретичних понять;

v Сприяють швидкому запам'ятовуванню матеріалу;

v Дисциплінують мислення;

v Допомагають найбільш ефективно використовувати невелику кількість уроків на вивчення теоретичного матеріалу у середніх і старших класах;

v  Полегшують планування уроків, а також складання планів творів та рефератів.
Вважаю, що  дана методика враховує сучасну реальність і здатна зробити урок максимально ефективним. До плюсів використання опорних  схем і конспектів можна віднести:

v Продуктивність;

v Підвищується успішність (активний опитування на уроці, більше хороших і відмінних оцінок). Учні не бояться відповідати біля дошки.

v  Учні  здатні бачити головне, розвивати, порівнювати, узагальнювати, класифікувати.

v   Доступність.

v Освоєння досвіду доступно будь-якому вчителеві, кожному учневі.

Знання та вміння, набуті при складанні опорних конспектів, допомагають під час підготовки  презентаційних матеріалів до навчально-дослідних робіт, при підготовці до ДПА та ЗНО.

1. 5. Застосування самостійної роботи для розвитку креативності  учнів.

Сформована пізнавальна активність учнів є необхідною, але не достатньою умовою розвитку творчої особистості. Другою важливою умовою ефективності навчального процесу та розвитку в учнів творчих здібностей є самостійна робота.

На сучасному етапі розвитку освіти відбувається значне підвищення ролі самостійної роботи учнів. Пов'язано це з відомими причинами :

а) великим потоком інформації;

б) коротким проміжком часу, який дається на опанування цієї інформації;

в) зменшенням кількості навчальних годин з літератури, що призводить до скорочення навчальних програм.

У зв'язку з цим працюю над тим, щоб учні навчились самостійно працювати, систематично поновлювати свої знання, орієнтуватись в потоці наукової інформації. Диференціація вивчення  української мови та літератури  дає можливість систематично залучати учнів до самостійної пізнавальної діяльності на різних етапах навчання.(додаток 14)

Вся система роботи  спрямовується на формування в учнів уміння самостійно ставити проблеми, розв'язувати їх, шукати шляхи практичного застосування здобутих результатів.

Сьогодні учні отримують інформацію з різних джерел. При навчанні  створюю такі умови, щоб у учнів виникала особиста зацікавленість в отриманні знань, незалежно від того, ким вони стануть в майбутньому. Важливо не тільки "передати знання", а навчити вчитись. Саме цьому сприяє організація самостійної роботи учнів в процесі навчання. Самостійно здобуті знання самі цінні, бо вони сприймаються свідомо з самого початку, при цьому не має значення, що все це відбувається з прихованою допомогою вчителя.  Стимулюю учнів самостійно і наполегливо пізнавати явища та закони, щоб вони змогли в майбутньому аналізувати світ через призму своїх знань.

Самостійна робота має ще одну важливу навчально-виховну функцію – вона допомагає розвинути в учнів творчі здібності, інтерес до досліджуваних явищ. Без самостійної роботи учнів важко підтримувати інтерес до вивчення предметів.

Самостійність, як характеристика діяльності учнів у певній учбовій ситуації являє собою здібність досягати мету діяльності без зовнішньої допомоги. Специфічність такої форми діяльності полягає у зближенні психології мислення і психології навчання.

Організація самостійної роботи учнів має відповідати таким основним методичним та дидактичним вимогам:

1) посильність самостійної роботи для учнів;

2) дотримання принципу свідомості при її виконанні;

3) організація самостійної роботи за визначеною схемою;

4) підготовка учнів до виконання самостійної роботи:

- чітке інструктування учнів щодо цілей та завдань роботи,

- надання учням теоретичної бази, необхідної для початку самостійної роботи (для цього застосовується лекційна форма навчання),

- озброєння їх необхідними навичками для її виконання,

- постановка перед учнями завдань, розв'язання яких потребує розумових зусиль;

5) безпосереднє спостереження вчителем за виконанням самостійної роботи, надання дітям допомоги у разі потреби;

6) прищеплення учням навичок самоконтролю під час роботи;

7) здійснення індивідуального підходу до учнів у процесі організації самостійної роботи.

Очевидно, що ефективність самостійної роботи залежить від досвіду вчителя, максимально чіткої організації і контролю, раціонального планування часу і відповідно матеріально-технічного забезпечення навчального процесу.

Зрозуміло, що всі навички, які сформуються в учня під час самостійної роботи, знання, які він здобуде, творчі здібності, які він розвине, допоможуть йому в подальшому навчанні та у житті. 

1.6.  Науково-дослідницька діяльність учнів 

Намагаюсь залучати учнів до науково-дослідницької діяльності вже з 5-го класу.

Разом визначаємось у темі  роботи, причому тему дослідження іноді  пропоную сама, іноді учень, а іноді навіть саме життя, практика. Особливо цінними виявляються роботи, над якими учні працюють декілька років, поступово заглиблюючись у проблему, відкриваючи для себе нові факти, що були раніше недоступні для розуміння.

Визначившись у темі, учень починає пошук відповідної літератури. Досвід показує, що переважна більшість учнів, навіть старшокласників, не вміє опрацьовувати інформацію, записувати її мовою, доступною для широкого кола слухачів. Деякі, навпаки, не утруднюючи себе, передруковують з відповідних комп'ютерних файлів уже готові реферати. Намагаюсь  не перетворити науково-дослідницьку роботу на тяжку повинність або несерйозну справу. Тим більше, що сама ця робота за своїм призначенням має містити елементи власного дослідництва: виготовлення моделі, власного експерименту, комп'ютерної обробки отриманих результатів тощо.

Наступним етапом є складання плану роботи, написання теоретичної частини. Після цього починається етап захисту.

Треба зауважити, що захист роботи та реферативна доповідь зовсім не одне й те саме. Доповідачу ставлять запитання, іноді навіть каверзні. Учні класу при цьому виступають в ролі рецензентів, що більш складно, ніж опитування. Така форма захисту формує чіткість, зв'язність, швидкість мислення, а крім того такі якості особистості, як вміння вести дискусію, відстоювати свою думку, впевненість в собі.

Підсумком наукової діяльності учня є оцінка. Це може бути бал, який в йому виставляю у класному журналі, а може бути почуття поваги з боку інших дітей, і, нарешті, відзнака, отримана на конкурсі-захисті. Але чи можна виразити оцінкою всі ті вміння, яких набув учень, займаючись своєю науковою проблемою? Він отримав навички роботи з науковою літературою, планування своєї дослідницької роботи, навчився висувати проблеми, готувати та проводити експеримент, захищати свою думку, будувати систему доказів. Кажучи інакше, здійснив вагомий крок у своєму інтелектуальному розвитку. Та і виховний ефект таких робіт надзвичайно високий. Дитина отримує поштовх, відчуття успіху, а, як відомо, успіх породжує натхнення.

1.7. Методи навчання на уроках української літератури,які формують креативну особистість

На уроках літератури постійно формую вміння дітей працювати самостійно: з підручником, з додатковим матеріалом, з текстом твору. Поступово в учнів удосконалюється вміння самостійної дослідницької роботи, розвиваються аналітичні здатності, уміння виділяти із прочитаного і почутого головне, будувати   зв'язне висловлюння, удосконалюються навички виразного читання, культури мовлення, виробляються основні навички спілкування всередині групи й за її межами.

Безумовно, усвідомлюється важливість творчої співпраці й ділового партнерства  на уроках з використанням групових форм роботи.

Виділяються такі групи уроків:

1.        Уроки, які відбивають сучасні суспільні тенденції: урок - диспут, урок з використанням комп'ютерів.

2.        Уроки з використанням ігрових ситуацій: урок - рольова гра, урок - конкурс, урок - літературна вітальня, урок - театралізоване подання.

3.        Уроки творчості: комплексно - творчий урок, урок-огляд та інші.

4.        Традиційні уроки з новими аспектами: урок - лекція, урок - семінар, урок - конференція, урок - екскурсія, урок - зустріч.

Розвиток  творчих здібностей  учнів передбачає використання різноманітних форм роботи на уроці: рішення ситуативних завдань; використання методу проектів; постановка й рішення проблемних ситуацій і завдань; використання дослідницької й практичної роботи.

Але, я вважаю, кожен інноваційний урок повинен бути системним , цілісним , з єдиною логікою спільної діяльності вчителя й учня, підлеглий загальним цілям і дидактичним завданням, які визначають зміст навчального матеріалу, вибір способів і методів навчання.

Вивчаючи в 7 класі тему «Т. Шевченко «Тополя». Романтична ідея незнищенності справжнього кохання, краси, вірності», при актуалізації опорних знань використовую інтерактивну вправу «Мозковий штурм».

1.      «Що мені відомо про Т. Шевченка?»

·        Коли і в якій області народився Т. Шевченко? (09.03.1814р., Черкаській)

·        Родина Тараса переїхала до села Кирилівки, коли йому виповнилося... (2 роки)

·        Село, яке письменник вважав своєю батьківщиною. (Моринці)

·        Змалку в Тараса виявилися здібності до... (Малярства)

·        Назвіть 2–3 діячів культури, які брали активну участь у викупленні Тараса Григоровича з кріпацтва. (К. Брюллов, В. Жуковський, О. Венеціанов, В. Григорович, Є. Гребінка)

·        В якому закладі навчався майбутній письменник, здобувши волю? (Академії мистецтв)

·        Назва поетичної збірки Т. Шевченка, яка була надрукована в 1840р. («Кобзар»)

·        Т. Шевченко був удостоєний срібної медалі другого ступеня Академії за картину... («Хлопчик-жебрак, що дає хліб собаці»)

·        Де мріяв Т. Шевченко оселитися і жити серед рідного народу? (Над Дніпром)

·        Назва гори за визначенням народу, де був перехований Т. Шевченко. (Тарасова)

·        Як ім’я великого Кобзаря вшановується зараз? (Збудовані пам’ятники, відкриті музеї, могила поета — заповідник, ім’я поета присвоєно навчальним закладам, науковим установам, театрам, вулицям, бульварам, площам, пароплавам тощо)

·        За рішенням якої організації ювілей поета відзначається майже в усіх державах світу? (ЮНЕСКО)

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

2.      Кросворд. Сторінками біографії Т. Шевченка

По горизонталі: 1. Професія батька Т. Шевченка. (Стельмах) 2. Прізвище кирилівського дяка, у якого навчався малий Тарас. (Богорський) 3. Назва міста, де Т. Шевченко зустрівся з І. Сошенком. (Петербург) 4. У Енгельгардта Т. Шевченко був прислужником — ... (Козачком) 5. Про що мріяв усе своє життя Тарас Григорович? (Волю) 6. Якому ремеслу Тарас Шевченко вчився в цехового майстра Ширяєва? (Малярству)

По вертикалі:7. Назва балади Т. Шевченка. («Тополя»)

Вивчаючи в 7 класі тему «А. Чайковський «За сестрою». Характеристика образу Павлуся», при актуалізації опорних знань використовую конкурс-гру «Сторінками повісті А. Чайковського “ За сестрою ”», а підбиваючи підсумки, проводжу гру «Вільний мікрофон».

Підготовчий етап: клас розподіляється на дві команди. Обираються капітани в конкурсі-грі (проводиться жеребкування).

Завдання конкурсу-гри: розгадати кросворд протягом 5–7 хвилин.

Кросворд для першої команди

По горизонталі: 1. Назва села, де жила родина Судаків. (Спасівка) 2. Хто продав головного героя татарам-купцям? (Харциз) 3. Засіб, за допомогою якого татари перевозили награбоване майно. (Віз) 4. Зброя, якою козаки використовували під час бою з татарами. (Шабля) 5. Командир татар. (Мустафа) 6. Прізвище одного з козацьких ватажків. (Тріска) 7. Час, який обрали козаки для атаки на татар. (Полудень)

По вертикалі:8. Ім’я головного героя твору. (Павлусь)

Кросворд для другої команди

По горизонталі: 1. Ім’я полоненого татарина. (Гусейн) 2. Дружина Степана Судака. (Палажка) 3. За допомогою чого Непорадний захопив татарина? (Аркана) 4. Музичний інструмент, яким володів дід Панас. (Бандура) 5. Не скачи у воду, як не знаєш... (Броду) 6. Герой, який перебував серед козацтва і знав татарську мову. (Панас) 7. Прізвище козацького ватажка. (Недоля)

По вертикалі: 1. Ім’я сестри головного героя повісті. (Ганнуся)

Закінчення конкурсу-гри. Підбиття підсумків

Гра «Вільний мікрофон». Учні стисло висловлюють власну думку, відповідаючи на питання: «Чи можна Павлуся вважати справжнім героєм, козацьким лицарем? Чому?»

Метод «Асоціативний кущ » на уроках української літератури досить часто використовую при закріпленні знань, умінь та навичок учнів. Так у 7 класі під час вивчення твору А. Чайковського «За сестрою» учні «одягають» головного героя Павлуся в ті риси характеру, які, на їх погляд, властиві йому. На дошці з`являється асоціативний кущ.

                                                          чесний                                          

Павлусь

               винахідливий                                   рішучий

 

волелюбний                                                                   цілеспрямований

                                 відважний                                               

                                          стійкий у вірі     відважний    кмітливий

10 клас. Тема «Михайло Коцюбинський. Повість «Тіні забутих предків». Фольклорне тло твору. Сюжет»

Завдання учням.

За назвою твору змалюйте «асоціативний кущ».

                                                                                              сила

                                                               любов                      сонце

життя

                          досвід

боротьба

язичництво

             віра

«Тіні забутих предків»

пам'ять

 

У 9 класі, вивчаючи тему «Характеристика образів роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада», використовую інтерактивні вправи «Ажурна пилка» (при вивченні нового матеріалу), «Мозковий штурм» ( під час закріплення) та «Мікрофон» (при підведенні підсумку уроку)(додаток 15)

З інтересом на уроках літератури проводяться мікродискусії. Вони розвивають логічне мислення учнів, їхню творчу уяву, словесне малювання.

Серйозної самостійної підготовки учнів вимагає урок - подорож. Він розвиває комунікативну компетентність учнів, виховує інтерес до творчості письменника, прищеплює любов до читання, учить самостійно працювати: знаходитиматеріал по темі, відбирати потрібне, конспектувати.

Провідні ідеї мого творчого підходу до роботи наступні: зацікавленість учнів навчальним матеріалом і процесом його оволодіння, раціоналізація навчальної діяльності учнів. Реалізую ці ідеї різними методами, у тому числі дослідницьким. Насамперед, звертаю увагу на розвиток пізнавального інтересу учнів.

У цьому зв'язку доречне проведення уроку - дослідження. Урок за біографією Бориса Тена ( М.В. Хомичевського) в 11 класі розвиває вміння самостійної роботи з підготовки матеріалів з життєвого шляху видатного українського  діяча, учить робити узагальнення й висновки на основі пізнаного, виховує духовно багату й гармонійно розвиненуособистість із високим моральним принципом. На ньому присутні «історики», «літературознавці»,«біографи», «драматурги», « мовознавці», «літературні критики» .

Учні поєднуються в групи й одержують картки із завданнями. Після висловлення представників від кожної групи по своїй проблемі підводжу підсумки.(додаток 16).

Особливий емоційний настрій створюється на уроках - казках. Тут учні демонструють свої вміння виразного читання напам'ять, малювання. Такі уроки готуються з ентузіазмом, сприяють захопленню творчістю письменника , виховують морально-етичні якості  учнів.

Учні 9-11 класів на уроках української літератури створюють презентації за творчістю письменників, що дає можливість не тільки краще засвоїти навчальний матеріал, а й формує навички пошуково-дослідницької роботи, уміння самостійно працювати з додатковими джерелами інформації.

Основні труднощі у впровадженні інтерактивних технологій пов’язані з фаховою готовністю до роботи в нових умовах. Вирішити проблему допомогло вивчення теоретичних праць, які розкривають суть і зміст інтерактивних технологій.

Вважаю, що впровадженя інтерактивних технологій повинно широко застосовуватись у сучасному навчальному процесі. Завдяки цим технологіям, крім здобуття знань, в учнів формується власне світобачення. Вони вчаться пояснювати і вмотивовувати, а де потрібно – обстоювати свою точку зору. А це дуже важлива риса, потрібна в сучасному інтенсивному світі.

Отже, інтерактивні технології допомагають легше адаптуватися до високих вимог нинішнього життя.

1.8. Позашкільна діяльність у розвитку творчих здібностей учнів.

           Удосконалити навчально-виховний процес, роботу з обдарованими дітьми, дати їм ґрунтовні, міцні знання, озброїти їх практичним розумінням основ наук допомагають: 

§  олімпіади;

§  конкурс знавців української мови імені П.Яцика; 

§  конкурси творчих робіт;

§  конкурс знавців творчості Т.Г.Шевченка;

§  інтелектуальні ігри.

       Елементи змагань, що містяться в конкурсах та іграх, сприяють розвитку здібностей творчого мислення, залучають учнів до активного життя. Розв'язуючи ребуси, кросворди, учні поступово починають складати власні головоломки, що сприяє розвиткові пам'яті, уваги, кмітливості, учні вчаться:

·        самостійно працювати з літературою;

·        аналізувати та систематизувати отримані дані; 

·        робити висновки. 

Одним із пріоритетів сучасної освіти є розвиток задатків і здібностей школярів, формування інтелекту молодого покоління. Як стверджує А. Маслоу: „ Якщо освіта спрямовуватиме людину на усвідомлення вищих потреб до актуалізації їх, якщо вона сприятиме самореалізації людини, то дуже швидко ми зможемо спостерігати розквіт цивілізації нового типу. Люди стануть сильними і здоровими, господарями свого життя ”.

            Ось чому одним із найголовніших завдань школи нового типу є підготовка інтелектуальної еліти, активізація науково-пізнавальної та планування науково-дослідницької діяльності школярів.

          Дослідницькі вміння учнів-старшокласників формуються поступово на основі особистого досвіду, якого вони набувають, навчаючись у спеціалізованих філологічних класах.

Олімпіада – це конкурс, у якому переможцями стаютьнайсильніші, а інші учасники збагачуються новими знаннями і здобувають необхідний досвід. Тільки добровільний принцип і зацікавленість допомагають залучати учнів до осмисленої плідної роботи в період підготовки до олімпіад. При підготовці до шкільної олімпіади слід особливо ретельно підбирати завдання, доступні учням, виконання яких дає можливість відчути радість подолання труднощів.

Слід зазначити, що інтерес і підтримка бать­ків необхідні учням протягом усієї підготовки та участі в олімпіадах. Олімпіада, як і будь-яке змагання, непередбачувана, і гарантувати ре­зультат неможливо. Тому в процесі підготов­ки та на змаганнях, крім інтелектуального, великим є також емоційне навантаження. Ці проблеми і батьки, і вчителі-предметники повинні розуміти.

Обдарованих дітей, а особливо талановитих, які виділяються з-поміж своїх однолітків високим творчим потенціалом, інтелектуальною розкутістю, начитаністю, схильністю до нестандартного розв’язання проблем, неординарністю мислення і світосприйняття, у нашій школі  небагато.  Але вони є, і з ними не можна не рахуватися, їх не маємо права не помічати, а навпаки, з позицій учительської етики й обов’язку, задовольняти їхні інтелектуальні потреби, приділяти їм якомога більше уваги. Приєднуюся до думкиВ.Остапчук, що "найважливіше – не закопати талант, усіма засобами сприяти розвиткові інтелекту. Адже високий інтелект поєднується з високим рівнем креативності, творча людина частіше добре адаптована до середовища, активна, емоційно врівноважена, незалежна"

Результативність . Основне завдання своєї педагогічної діяльності я вбачаю не просто в навчанні учня, а в розвитку творчої особистості , здатної до активного пошуку, здогадок, роздумів,  суперечності суджень.

Зважаючи на закони синергетики, розглядаю кожного учня як складну систему, що само розвивається , а тому намагаюсь не подавати готові знання , а створювати в процесі навчання можливості для саморозвитку, цілісного бачення світу  в межах соціокультурного і духовного простору.

Більшість учнів, з якими я працюю , знаходять оптимальні шляхи вирішення поставлених перед ними завдань, уміють працювати самостійно і творчо.Вони не тільки самостійні, а й як активні учасники шкільного життя, допомагають мені у створенні проектів « Моя школа – школа майбутнього»,

« Кожна дитина – зірка». Керуючи факультативом з української мови

« Цікава орфографія» прагну розкрити обдарованих, здатних неординарно мислити дітей, щоб вони могли реалізувати свої теоретичні знання шляхом практичного їх застосування. Учні тих класів, в яких я працюю, брали участь і виходили переможцями в олімпіадах з української мови та літератури, конкурсі знавців української мови імені П.Яцика та в інших творчих конкурсах.( додаток 17)

Таким чином, розуміючи важливість творчого розвитку кожного учня , я намагаюсь доводити правильність , практичність, доцільність обраних форм і методів роботи, бачу перспективу у подальшому їх застосуванні у своїй педагогічній діяльності.

З метою подальшої розробки теми « Розвиток творчих здібностей учнів  на уроках української мови та літератури» планую :

1.     Поглиблювати вивчення теоретичних наукових праць з даної теми.

2.  Продовжувати вивчення досвіду кращих педагогів України щодо розвитку  творчих здібностей на уроках української мови та літератури шляхом опрацювання матеріалів періодичних видань (журнал «Дивослово», журнал «Бібліотечка «Дивослова»» та інші).

3.  З метою зацікавленості учнів навчальним матеріалом і процесом його оволодіння, раціоналізації діяльності учнів урізноманітнювати прийоми і методи створення позитивної атмосфери навчання.

4.  Розповсюджувати позитивний досвід своєї роботи через друковані праці.

5.  Покращувати якість знань учнів з української мови та літератури шляхом використання на уроках інтерактивних технологій, схем – опор, самостійної роботи та проблемного навчання.

6.  Домагатися підвищення результативності участі учнів у Всеукраїнській олімпіаді з української мови та літератури, Міжнародному конкурсі знавців української мови імені Петра Яцика та різноманітних творчих конкурсах.

                    

Висновки

Сучасне життя - це практично безперервний потік інформації, причому в більшості випадків невпорядкованої, хаотичної. Людина має не лише сприймати її, але й певним чином систематизувати. Така вимога висувається й до мислення - воно мусить бути логічним, оскільки без належного обґрунтування ті чи інші думки не будуть достатньо переконливими для оточуючих. Здатність задовольнити всі ці вимоги є результатом тривалої наполегливої праці, що має починатися ще зі шкільних років. Тому завдання школи, вчителя саме полягає в тому, щоб навчити дітей змістовно, граматично правильно і стилістично вправно висловлювати свої думки в усній та писемній формах, чітко і переконливо, обгрунтовувати своє бачення питання, розвивати основні навички мислення, виробляти власне розуміння життя та ставлення до нього.

Над цією проблемою працюють методисти останнім часом і переконати в тому, що потрібно постійно збагачувати словниковий запас й удосконалювати граматичний лад усного і писемного мовлення школярів, виробляти вміння зв’язано висловлюватись, розвивати етику мовленнєвого спілкування; вчити учнів контролювати правильність і доцільність своїх висловлювань, розвивати важливі вміння, пов’язані з мисленням: спостерігати явища і факти, виділяти їх ознаки (істотні і неістотні), порівнювати (знаходити схоже і відмінне), абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, встановлювати причиново-наслідкові зв'язки, робити самостійні висновки; сприяти розвитку комунікативних умінь та навичок учнів.

У своїй роботі вчителеві треба обирати такі форми і методи, які зрозумілі, доступні дітям певного віку, викликають зацікавленість та бажання працювати, проявляти свої вміння, здібності.

Треба працювати над розвитком творчих здібностей учнів  на кожному уроці.

В умовах радикальних реформ освіти на перший план виступає формування не тільки традиційних знань, умінь і навичок, але і розвиток мислення, творчих здібностей учнів:

1.Використання на уроках творчих  проблемних ситуацій дозволяє не лише підвищити рівень знань учнів за рахунок активізації їх навчально-пізнавальної діяльності, а й сприяє розвитку їх творчих здібностей. Можливість та доцільність використання творчих завдань на уроках підтверджується педагогічною практикою. Правильний підбір технологій і методик надає навчальному заняттю природності та досконалості , а діяльність учнів під час розв'язування проблемних ситуацій  є творчою і, звичайно ж, сприяє розвитку їх творчих здібностей.

2. Позаурочна та самостійна робота має значні можливості для організації творчої діяльності учнів, яка сприяє розвитку їх творчих здібностей. На цих заняттях можна здійснювати постановку та розв'язання будь-якого типу творчих задач та виконувати інші роботи творчого характеру. Види занять, які існують у позаурочній та самостійній роботі, більшою мірою можуть задовольнити запити учнів як щодо вибору об'єктів творчості, так і щодо вибору форми роботи (індивідуальної чи групової).

3. Набуті учнем навички і розвинуті здібності у школі та все, що включає в себе науково-дослідницька робота учнів, це беззаперечна основа для успішної роботи з написання рефератів, курсових, дипломів, що знадобляться учню при навчанні у ВУЗі.

                Отже, у кожній дитині від природи закладений певний творчий потенціал. Виявити здібності, розвинути їх якомога повніше - таке завдання повинен ставити перед собою кожний педагог. Надзвичайно важливо навчити бачити прекрасне, тонко сприймати навколишній світ, правильно й образно висловлювати думки. Крім того, варто пам'ятати, що успіх у розвитку творчих здібностей учнів матиме той словесник, який сам є творчою особистістю.

                               Список використаної літератури

1. Вєліканова А.  Обдаровані діти – хто вони? / А.Вєліканова // Психолог. – 2006. –  №42. – С. 18-21.

2. Єфімова І.   Педагогічна технологія "Створення ситуації успіху" та інтерактивні методи перевірки знань / І.Єфімова // Українська мова та література в школі. – 2009. – №20. – С.22.

3. Заболотний  О.В. Як знаходити знання. Організація науково-пошукової дослідницької діяльності учнівської молоді / О.В.Заболотний  // Українська мова й література в середніх школах,  ліцеях,  гімназіях,  колегіумах. – 2003.– №2. – С.94-106.

4. Іванова Л.І. Школа та шкільний учитель в системі Малої академії наук / Л.І.Іванова // Завучу. Усе для роботи. – 2009. – №7. – С.13-16.

5. Комісарова С. Робота з обдарованими дітьми / С.Комісарова, Д.Ведмеденко, М. Білогірна  // Психолог. – 2010. –  №25-28. – С.57-81.

6. Лоткова І.В.  Плекаймо обдарованість / І.В.Лоткова // Завучу. Усе для роботи. – 2009. – №11-12.

7. Нижник Г. Авторська корекційно-розвивальна  програма  для обдарованих  дітей  / Г.Нижник, Н.Барабаш, О.Куравський // Психолог. – 2006.  №25-28.

8. Остапчук В.  Обдаровані діти. Які вони ?  / В.Остапчук // Шкільний світ. – 2009. –  №19. – С.9-10.

9. Сорич І. Організація роботи із обдарованими дітьми у навчальних закладах / І.Сорич // Психолог. – 2006. – №25-28.

10. Таїна обдарованості : практико-зорієнтований збірник на допомогу тим, хто працює  із  обдарованими дітьми / укладач Заболотний О.В.; за заг. ред. Клокар Н.І. – Біла Церква: КОІПОПК, 2005. – 160 с.

11. Тімченко С. Формування комунікативних компетентностей учнів за допомогою технології розвитку критичного мислення / С.Тімченко // Українська мова та література в школі. – 2009. –  №11. – С.23-25.

12. Циганкова Е. Як тобі живеться, вундеркінде? / Е.Циганкова //  Психолог. – 2003. – №18-19. – С.35.